По батькові Іванівна – слово звичне, домашнє, майже родинне. Але щойно доходить до відмінків, починається плутанина: Іванівни чи Іванівної? Іванівні чи Іваніній? Іванівна чи Івановна? Люди губляться навіть у документах, не кажучи вже про звертання. Розберімося спокійно.
Іванівна чи Івановна?
В українській мові правильно – Іванівна. Форма Івановна – це російський варіант. В офіційних документах, у школі, в університеті, у звертанні – лише Іванівна. Крапка. По батькові Іванівна утворене від імені Іван за допомогою суфікса -івн-, тому й відмінюється як звичайний іменник жіночого роду на -а (як "Ганна", "Олена").
Відмінювання по батькові Іванівна
Подивімося на форму в усіх відмінках:
- Називний – Іванівна;
- Родовий – Іванівни;
- Давальний – Іванівні;
- Знахідний – Іванівну;
- Орудний – Іванівною;
- Місцевий – (на) Іванівні;
- Кличний – Іванівно.
Тепер – до болючих місць.
Як буде в родовому відмінку: Іванівни чи Іванівної?
Правильно: Іванівни. Форма Іванівної – це помилка. Вона виникає через аналогію з прикметниками (“сильної”, “гарної”), але по батькові – це не прикметник. Це іменник. А іменники на -а в родовому мають закінчення -и.
Іванівні чи Іваніній?
Правильно: Іванівні. Форма Іваніній – хибна, вона ні граматично, ні фонетично не відповідає нормі. Давальний відмінок жіночих форм на -а має закінчення -і: Марії, Ганні, Олені, Іванівні.
Іванівна в давальному відмінку
Ще раз окремо, бо це часто плутають: давальний – Іванівні. Приклад: Я подякувала пані Іванівні. Передайте документи Марії Іванівні.
Кличний відмінок: Іванівна чи Іванівно?
У звертанні вживаємо форму Іванівно. Добрий день, Олено Іванівно! Дякую вам, пані Іванівно.
Форма “Іванівна!” в ролі звертання – це помилка. У живій мові її ще можна почути, але нормативною вона не є.
Звертання Іванівна
Якщо звертаємося разом з ім’ям, обидві частини ставимо в кличному:
- Наталіє Іванівно;
- Маріє Іванівно;
- Ольго Іванівно;
- Тетяно Іванівно;
- Оксано Іванівно;
- Любове Іванівно.
І тут є один нюанс – ім’я Любов.
Відмінювання імен
Тепер краще розібратися на конкретних прикладах
Відмінювання імені Любов Іванівна
Ім’я Любов відмінюється особливо:
- Н.в. – Любов Іванівна;
- Р.в. – Любові Іванівни;
- Д.в. – Любові Іванівні;
- Зн.в. – Любов Іванівну;
- Ор.в. – Любов’ю Іванівною;
- Кл.в. – Любове Іванівно.
Так, звучить трохи книжно. Але саме так правильно.
Відмінювання імені Наталія Іванівна
- Н.в. – Наталія Іванівна;
- Р.в. – Наталії Іванівни;
- Д.в. – Наталії Іванівні;
- Зн.в. – Наталію Іванівну;
- Ор.в. – Наталією Іванівною;
- Кл.в. – Наталіє Іванівно.
Те саме правило працює і для інших імен.
Відмінювання імені Марія Іванівна
- Марії Іванівни;
- Марії Іванівні;
- Марію Іванівну;
- Марією Іванівною;
- Маріє Іванівно.
Відмінювання імені Ольга Іванівна
- Ольги Іванівни;
- Ользі Іванівні;
- Ольгу Іванівну;
- Ольгою Іванівною;
- Ольго Іванівно.
Відмінювання імені Тетяна Іванівна
- Тетяни Іванівни;
- Тетяні Іванівні;
- Тетяну Іванівну;
- Тетяною Іванівною;
- Тетяно Іванівно.
Відмінювання імені Оксана Іванівна
- Оксани Іванівни;
- Оксані Іванівні;
- Оксану Іванівну;
- Оксаною Іванівною;
- Оксано Іванівно.
По батькові Іванівна відмінюється як звичайний іменник жіночого роду на -а. Ніяких “Іванівної”, “Іваніній” чи “Івановни” в українській літературній нормі немає. У звертанні – форма Іванівно. У родовому – Іванівни. У давальному – Іванівні. Здавалося б, дрібниця. Але саме з таких дрібниць складається грамотність. І повага – до мови, до людини, до документа. Бо одне зайве закінчення – і вже ріже око. А правильно написане по батькові звучить рівно, чисто. Так, як і має звучати.
